Для батьків

                Як треба поводитися батькам з обдарованою дитиною
1.  Зрозуміти дитину й усвідомити її неординарність.
2.  Не ігнорувати унікальність її можливостей.
3.  Не захоплюватися понад міри.
4.  Не перетворювати все життя дитини в задоволення своїх високих батьківських амбіцій.
5.  Створити умови для заохочення таланту.
6.  Не проектувати на обдаровану дитину власні захоплення й інтереси.
7.  Не культивувати необхідність досягти успіху. Не примушувати весь час робити нам приємне, використовувати
     свою незвичайність.
8.  Не заставляти надмірно захоплюватись улюбленою справою перевантажувати дитину.
9.  Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес.
10. Учити терпінню й заохочувати за всі старання.
11. Тактовно, делікатно допомагати.
12. Вчити програвати й не сприймати будь-яку невдачу як трагедію.
13. Намагатися всіма способами зменшити надмірну вразливість дитини.
14. Навчити дитину бути якомога менше вразливою.
15. Спокійно ставитися до емоційних перепадів малюка.
16. Вчити володіти емоціями.
17. Спробувати допомогти викорінити відчуття невпевненості в собі, трохи приземливши той ідеал, якому дитина
      наслідує.
18. Усе робити, що від нас залежить, аби дитина не занижувати свою самооцінку і в той же час не виставляла
      надмірну обдарованість напоказ.
19. Не прославляти її над іншими дітьми в сім'ї.
20. Налагодити стосунки з однолітками. учитися бути дружнім у колективі.
21. Прагнути пояснити, що незручно поправляти інших, демонструючи свою досвідченість і перевагу.
22. Якомога більше уваги приділяти фізичній активності дитини.
23. Стежити за рівнем розвитку моторики й домагатися набуття різних фізичних навичок.
24. Зрозуміти, у чому суть проблеми дитини; з чим пов'язані агресія й несприйняття себе; що турбує малюка весь
      час.
25. Враховувати індивідуальність.
26. Завжди підбадьорувати дитину.
27. Тактоно звертатися до неї.
28. Зуміти створити доброзичливу атмосферу стосовно дитини не лише з близькими, але й вихователями.
29. Вважати себе найщасливішими батьками.
30. Не "підрізати дитині крила", а відправлятися з нею у "політ".

Як не слід поводитися батькам з обдарованою дитиною
1.  Нехтувати здібностями або надмірно підносити їх.
2.  Виховувати як звичайну дитину або створити "тепличні" умови життя.
3.  Вважати в дечому ненормальною або завищувати обдарованість дитини.
4.  Весь час "приземляти" її або вважати недосяжною для всіх.
5.  Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву.
6.  Будь якими способами сповільнювати розвиток або настільки прискорювати його, що це стане непосильним.
7.  Протиставляти навмисно іншим дітям у сім'ї або ж у колективі, створювати умови для суперництва або
     ревнощів.
8.  Не навчати комунікабельності зі своїми однолітками й культивувати в дитині відчуття переваги над
     ровесниками.
9.  Не допомагати вирішувати проблему з учителями.
10. Підсилювати вразливість і відчуття вини.

Пам'ятка добрих батьків

1.​ Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви. Або такою, як ви хочете.
Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою.

2.​ Не думайте, що дитина ваша. Вона — Божа.

3.​ Не вимагайте для дитини плати за все, що ви для неї робите. Ви дали
дитині життя — як саме вона може від​дячити вам? Вона дасть життя іншому,
той третьому: це незворотний закон вдячності.

4.​ Не ображайте дитину, щоб в старо​сті не їсти гіркого хліба. Бо, що посієш,
те й пожнеш.

5. Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо: ноша життя дана кожному згідно з його силами, і будьте певні, що дитині її ноша не легша, ніж вам ваша. А може й важча, бо у дитини ще нема звички.

6.​ Не принижуйте дитину! Пам'ятайте: вона — особистість!

7.​ Не мучте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини.

8.​ Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.

9.​ Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли, щоб інші зробили вашій.

10.​ Любіть свою дитину будь-якою: бездарною, безталанною. Спілкуючись з
нею, радійте тому, що дитина — це свято,яке поки що з вами.

11.​ Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Частіше давайте їй зрозуміти, що ви на неї покладаєтесь і впевнені, що вона виконає ваші доручення.

12.​ Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, набравшись терпіння і
розуміючи, що малюк не все зробить до ладу.

13.​ З повагою ставтесь до дитини і її справ.

14.​ Виховуйте у дитини розуміння того, що її настрій, як і ваш, впливає на емоцій​ний стан решти членів родини.

Не покарання має боятися ди​тина,

не гніву вашого,

а вашого за​смучення.

Дитячі заповіді

для мам, тат, бабусь та дідусів

1.​ Шановні батьки, пам'ятайте, що Ви самі запросили мене у свою родину.
Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка,
мистецтва стати і бути людиною.

2.​ У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у Ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.

3.​ Мої ручки ще маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю пишу або кидаю м'яча.

4.​ Мої почуття ще недозрілі — прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не на​рікайте на мене цілий день.

5.​ Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно кри​тикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6.​ Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на по​милках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7.​ Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спромож​ності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.

8.​ Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації голосу, манери рухатись. Ваші слова, по​
чуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала
природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого.

Пам'ятайте, що ми разом невипадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.

9. Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, при​гортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.